Вікторія Середа – маґістр соціології.

Наукові зацікавлення – ідентичності (історичні, національні, ґендерні), соціологічні методи досліджень.

Остап Середа – маґістр історії.

Наукові зацікавлення – історія формування новочасної національної ідентичності.

Курс вводить у проблематику націологічних студій, окреслює найважливіші етапи їх розвитку, знайомить з підставовими інтерпретаціями націоналізму, стимулює до критичного осмислення концепцій націоналізму та розвиває вміння аналізувати, інтерпретувати та деконструювати соціальні тексти, що використовуються в суспільствах як націотворчі елементи. На прикладі "національного" розглядатимуться різні аспекти взаємозв'язку влади та культури, винайдення традиції та національної ідентифікації.

Тривалість курсу: 32 год.

Обґрунтування курсу:

Нації та націоналізм часто випадали з поля аналізу дослідників соціуму та культури. Зокрема, соціологи, виходячи з марксистської традиції, вважали національні відносини вторинними щодо соціально-економічних, проявом "фальшивої свідомості", а самі нації не зачисляли до суспільних одиниць.

Визнаючи багатозначність поняття "націоналізм" та неможливість єдиного теоретичного пояснення, автори курсу все ж звертають головну увагу на праці Ернеста Ґеллнера та Бенедикта Андерсона, які поставили націоналізм в контекст притаманної соціології проблеми переходу від традиційного до модерного суспільства і визначили напрям націологічних студій останніх двадцяти років. Водночас розглядаються інші політологічні, економічні, комунікативні та постмодерністичні теорії націоналізму. У другій частині курсу для обговорення в соціальному та культурному вимірах виділено ряд проблем націоналізму.

При розбудові основних параметрів, структури і змісту курсу авторами враховано досвід аналогічних розробок в освітній практиці інших країн (зокрема, навчального курсу та монографії "Соціологія націоналізму" професора Д. Маккрона, декана відділення соціології Единбурзького університету), натомість методологічно та дидактично матеріал адаптовано до сучасної української науково-освітньої практики. Окремо виділено питання особливостей використання соціологічних методів (якісних та кількісних) при дослідженнях націоналізму, що надає курсу також прикладного практичного значення.

Мета курсу:

1. Ознайомити маґістрантів з основними теоретичними інтерпретаціями націоналізму, його типологізаціями та класифікаціями.
2. Встановити взаємозв’язок між теоріями української та західної шкіл націології
3. Стимулювати критичне осмислення маґістрантами соціологічних, політологічних та культорологічних концепцій націоналізму
4. Навчити маґістрантів вмінню аналізу, інтерпретації та деконструкції соціальних текстів (джерел), що використовуються суспільствами як націєтворчі елементи.

Тема 1. Вступне окреслення термінологічного поля націологічних студій. Окремі дефініції та типології

Тема 2. Коротка історія досліджень націоналізму. Українська школа націології

Тема 3. Етнічність і націоналізм. Етносоціологія

Тема 4. Націоналізм і модернізаційні процеси: теорії Е. Геллнера і Б. Андерсона

Тема 5. Політологічні та ідео-центричні інтерпретації націоналізму

Тема 6. Комунікативні та економічні інтерпретації націоналізму

Тема 7. Підставові методи, процедура і техніка націологічного дослідження

Тема 8. Еліти і маси у творенні націй

Тема 9. Націоналізм як культурна кодифікація

Тема 10. Конструювання та деконструкція нації: дискурсивний аналіз націоналізму

Тема 11. Націоналізм і конструювання “колективної пам’яті” та “національної традиції”

Тема 12. Ґендерний вимір націоналізму

Тема 13. Націоналізм у колоніальному та пост-колоніальному просторі

Тема 14. Націоналізм і релігія

Тема 15. Націоналізм versus тоталітаризм і лібералізм. Радикальні форми націоналізму

Тема 16. Локалізація українського випадку у теоретичному полі націології (для самостійного орацювання)

Тема 17. Підсумкове заняття. Реконцептуалізація націй.